Хмельницька область після адміністративної реформи 2020 року складається з 3 районів. Це радикальне скорочення — до реформи районів було 20. Кожен із нинішніх районів охоплює значну територію, включає десятки громад і суттєво відрізняється за економічним потенціалом, демографією та географічним положенням.
Три райони: хто є хто і що куди входить
Сучасні райони Хмельницької області — це Хмельницький, Кам’янець-Подільський і Шепетівський. Кожен з них формувався шляхом об’єднання кількох колишніх районів.
- Хмельницький район — найбільший за населенням, включає територію навколо обласного центру
- Кам’янець-Подільський район — охоплює південь і частину центру області, зокрема Кам’янець-Подільський, Дунаєвецький, Городоцький та інші колишні райони
- Шепетівський район — північна і частково центральна частина, до якої увійшли Шепетівський, Ізяславський, Полонський, Старокостянтинівський та інші
Адміністративні центри районів — відповідно міста Хмельницький, Кам’янець-Подільський і Шепетівка. Кожен центр є ще й центром однойменної міської громади.
- Хмельницький район: понад 650 тисяч осіб (разом із містом)
- Кам’янець-Подільський район: близько 330 тисяч
- Шепетівський район: близько 290 тисяч
У складі трьох районів нараховується понад 60 територіальних громад. Частина з них — міські, частина — селищні й сільські.
Хмельницький район: центр тяжіння всієї області
Хмельницький район фактично визначає економічну картину всієї області. Обласний центр зосереджує промисловість, торгівлю, освіту і медицину. Більшість великих підприємств, університетів і лікарень обласного рівня знаходяться саме тут.
Очікування від цього району як від суто міського — не зовсім правильне. За межами Хмельницького район має сільські громади з аграрним укладом, де ритм і можливості кардинально інші. Відстань у 30 кілометрів від центру міста може означати зовсім іншу реальність.
До адміністративної реформи 2020 року на території нинішнього Хмельницького району існувало щонайменше 5 окремих районів. Їх об’єднання в одну адміністративну одиницю зробило район одним із найбільш населених на Поділлі.
Серед громад Хмельницького району виділяються Летичівська, Деражнянська, Красилівська та Старосинявська — кожна з власною інфраструктурою і місцевим самоврядуванням. Красилів, зокрема, має розвинений агропромисловий комплекс.
Кам’янець-Подільський район: туризм, фортеці і сільське господарство
Кам’янець-Подільський — це, мабуть, найвідоміший туристичний бренд Хмельниччини. Середньовічна фортеця, Старе місто, каньйон річки Смотрич щороку приваблюють сотні тисяч туристів. У цьому контексті Кам’янець-Подільський район виглядає як туристична перлина всього регіону.
Проте крім туризму район має потужну аграрну складову. Тут вирощують цукровий буряк, соняшник, зернові. Дунаєвецька, Городоцька, Новоушицька громади — переважно сільськогосподарські. Туристична й аграрна економіка в межах одного адміністративного утворення — нетипова, але цілком реальна для цього куточка Поділля.
| Показник | Хмельницький | Кам’янець-Подільський | Шепетівський |
|---|---|---|---|
| Площа (кв. км) | близько 6 800 | близько 7 500 | близько 6 500 |
| Адміністративний центр | Хмельницький | Кам’янець-Подільський | Шепетівка |
| Основна спеціалізація | промисловість, послуги | туризм, агро | агро, харчова промисловість |
| Туристична привабливість | середня | висока | середня |
Шепетівський район: північ з власним характером
Шепетівський район часто лишається в тіні більш відомих сусідів. Але саме тут розташовані Ізяслав зі старовинним замком Острозьких, Полонне з фарфоровим заводом і Старокостянтинів — місто з потужними аграрними підприємствами і власною сторінкою в козацькій історії.
Мешканці довколишніх громад, переїхавши з Шепетівського в обласний центр, нерідко кажуть, що “північ” відчувається окремо — іншим темпом, іншою забудовою, іншими звичками. Це не оціночне судження, просто регіони всередині великих районів зберігають свій характер попри адміністративні зміни.
Харчова промисловість — одна з ключових галузей для цього району. Тут переробляють молоко, м’ясо, зерно. Близькість до Рівненської та Житомирської областей робить район транзитним вузлом для кількох логістичних маршрутів.
Як реформа 2020 року змінила управління районами
Після адміністративно-територіальної реформи районні державні адміністрації збереглися, але їх повноваження суттєво переглянули. Реальна влада перейшла до рівня громад — це принциповий момент. Тепер саме голова громади, а не районний чиновник вирішує більшість повсякденних питань — від ремонту доріг до фінансування шкіл.
Ось що змінилося на практиці:
- Бюджети громад стали самостійнішими — власні податкові надходження залишаються на місцях
- Районні ради ліквідовано — замість них діють ради громад
- Райдержадміністрація виконує переважно координаційні та контрольні функції
- Громади самостійно укладають угоди, залучають гранти, затверджують генеральні плани
На практиці це означає: якщо Вам потрібно вирішити питання землі, будівництва чи соціальних виплат — звертатися варто до виконавчого комітету конкретної громади, а не до районного центру. Це заощадить і час, і нерви.
Де-факто реформа перенесла центр ваги на рівень громад, але деякі функції залишилися за районом — зокрема прокуратура, суди, частина соціальних служб прив’язані саме до районного рівня. Тому повністю ігнорувати районний поділ теж не варто.
Чим живуть громади всередині кожного району
Розуміти структуру районів Хмельницької області зручно через призму громад — їх понад 60 по всій області. Серед них є великі міські (Хмельницька, Кам’янець-Подільська, Шепетівська, Старокостянтинівська) і зовсім невеликі сільські з кількома тисячами мешканців.
Громади суттєво відрізняються за потенціалом:
- міські громади мають власні бюджети від 200 мільйонів гривень і вище
- сільські громади нерідко залежать від субвенцій із державного бюджету
- туристичні громади — наприклад, Кам’янець-Подільська — мають додаткові надходження від готельного збору та збору за користування курортною інфраструктурою
Інвестиційна активність також нерівномірна. Хмельницька громада залучає промислові підприємства і логістичні центри. Кам’янець-Подільська — туристичні об’єкти й готелі. Сільські громади на Шепетівщині роблять ставку на агробізнес і переробні потужності.
Загалом три райони Хмельницької області — це не просто адміністративний поділ на карті. Це три різні моделі розвитку, три різні профілі економіки і три різних способи взаємодії між владою і людьми. Саме тому розуміння цієї структури корисне — незалежно від того, чи Ви обираєте місце для бізнесу, переїзду або просто хочете краще розуміти регіон.
Залишити відповідь